Поиск
  • eCoalitionUA

Інноваційний онлайн Дніпро чи не далекоглядний офлайн Київ: що обере Україна?

Пандемія через новий вірус Covid-19 докорінно змінила наше буденне життя. 900 мільйонів людей були змушені залишитись вдома і не виходити на вулицю без потреби. Щоб не зашкодити здоров'ю людей та не ввести держави у швидку тотальну економічну кризу, було знайдено рішення у дистанційній роботі. Це не було щось зовсім новим, уже багато корпорацій та компаній мали дистанційних працівників через те, що це суттєво заощаджує кошти та час. Навіть вже наші державні органи, наприклад Кабінет Міністрів України, почали практикувати онлайн-зустрічі через Zoom. Начебто, рішення знайшли, тому треба, не гаючи часу, приступати до застосування подібної практики по усій Україні. Проте знову ми знаходимо дуже важливі та спочатку непомітні нюанси, котрі фактично паралізують вже наявні інноваційні процеси в регіонах нашої держави.

30 березня 2020 року приймається Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)". Це досить великий закон із поправками до багатьох сфер, але про нього оприлюднили невелику кількість інформації. Проте, якщо прочитати його повністю, може виникнути багато питань. Особливо турбує невеликий, але вкрай важливий абзац стосовно дистанційної роботи органів державної влади. Ось текст поправки:


Що це означає? Цією поправкою забороняється проводити онлайн-конференції та онлайн-голосування органів місцевої влади, якщо питання не є критичним. Результатом може бути дестабілізація роботи всіх органів місцевої влади, тому що невідомо хто та як буде вирішувати, що питання є невідкладним. Фактично, це майже заборона на проведення усіх онлайн-засідань та голосувань. Також це вкрай негативно вплине на ефективність праці держслужбовців. Дистанційне засідання можна зібрати за пару хвилин, швидко розв'язати питання та почати діяти. До речі, у цьому ж законі гальмується і швидкість зібрання засідань, бо за новими змінами — не можна провести онлайн-засідання, якщо не сповістив усіх учасників за 24 години. Чи можна зараз гаяти час, коли світом несеться пандемія? Чи коли Україна має колосальні наслідки від пожеж? Чи чекати засідання, коли горять села? 24 години можуть дуже дорого коштувати українцям. І останнє, а як же нашуміла діджиталізація країни, чи вона тільки для обраних?

Майже увесь світ зараз переходить до дистанційної роботи. 17 березня іспанський парламент за одну хвилину ратифікував приєднання Північної Македонії до НАТО за допомогою онлайн голосування. Щоб проголосувати, депутатам потрібно було вести свій пароль та залишити свій цифровий підпис. Латвійський Сейм вже заявив, що переходить до онлайн-засідань. Не відстають і грузинські парламентарі. Вони вирішили не зволікати та доручили розробити ініціативу, яка дозволить проводити онлайн-засідання та голосування. Міжнародні організації також не стали осторонь відеоконференцій. ООН, Рада Європи, ОБСЄ, ЄС масово переходять на дистанційний режим роботи. Світовий банк і МВФ заявили, що 17-19 квітня вперше в історії провели весняні зустрічі "в Інтернеті".


Одна з перших зустрічей представників Дніпровської ОДА у відеосервісі Zoom

Ми бачимо багато прикладів з інших країн, котрі вже працюють дистанційно. У нас також є досить успішні кейси організації роботи онлайн. Передовим містом в онлайнізації стало Дніпро. Ще до карантину, у жовтні 2019 року, Дніпровська ОДА разом з представниками порталу iGov почали втілювати програму eDniproODA. Першою новацією стало запровадження онлайн-конференцій через Zoom. Відтоді, держслужбовці можуть швидко і з будь-якої точки світу розв'язувати нагальні питання. Коли настав карантин, Дніпро знов першим почало змінюватись. У березні Дніпровська місцева рада вперше в Україні провела онлайн-засідання та голосування через Zoom.13 квітня Дніпровський окружний адмінсуд провів перше в країні онлайн-слухання через Zoom між ТОВ "Трансформ Енерджі" та київською митницею Держмитслужби. Зараз на сайті суду можна подати електронне звернення громадян та подивитись розклад найближчих онлайн-слухань. Взагалі, Дніпро — перше місто в Україні, яке на своєму прикладі показало, як можна швидко та ефективно налаштувати працю будь-яких державних органів.


Перше онлайн-голосування в Україні (Дніпровська міська рада)

Ще один яскравий український приклад, 21 квітня відбулась Zoom-конференція профільного комітету ВРУ щодо внесення поправок до, так званого, "антіколомойскому закону". Окрім депутатів, участь взяли представники зацікавлених сторін — наприклад, Нацбанку, Фонду гарантування вкладів, Міністерства юстиції (в одній частині учать взять сам міністр — Денис Малюська).

Онлайнізація торкнулась не тільки політичної сфери. Зараз ми маємо загальноукраїнську онлайн-школу, усі ВУЗи стали дистанційними та навіть з’явиться церква у смартфоні! УПЦ планує запустити власний мобільний додаток "Моя Церква”. Верховний архієпископ Святослав (Шевчук), в інтерв’ю для Liga.net, зазначив, що у них тепер є “ZOOMні дні”: “Це дні, коли ми годинами безперервно сидимо, спілкуючись зі священниками, а священники своєю чергою — з людьми. Цього ZOOM-контакту усі чекають з великим нетерпінням”. До речі, у квітні 2020 року кожен день Zoom користуються 300 мільйонів осіб.


Зустріч Кабінету Міністрів Великобританії у Zoom-конференції

Ми бачимо, що світ не зупиняється! Усі почали пристосовуватись до нових реалій. То чому в України так нахабно та нишком хтось намагається дестабілізувати роботу органів місцевої влади? Чому ми маємо подвійні стандарти: за місяць приймається закон, котрий обмежує онлайн-конференції, та з’являються паспорти громадян в додатку Дія? Одним дають можливість рухати нашу країну до діджиталізації, а іншим — перешкоджають у їх починаннях. Дуже багато питань щодо нового закону та ситуації загалом, але, на жаль, відповідей та пояснень ми не чуємо.



Просмотров: 272

НЕ ПОЛІТИЧНА ОРГАНІЗАЦІЯ

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії
Creative Commons Attribution 4.0 International