Пост обновлен июнь 18

“Мертвец — это всего лишь пока что неизлечимый больной” Жан Ростан

Ваша жестокость! Представьте, что Вы самый умный и изощренный человек на Земле, Вы почетный член различных сообществ и от Ваших решений зависит судьба правительств многих стран. Именно Вы решаете, какая экономика будет развиваться, а какая умрет. Элита и мировая знать считают за честь знать Вас лично. Вы можете сместить любого президента одним движением руки, а небольшим замечанием “уронить” акции ключевых мировых компаний из списка Fortune 500. Вы всегда ожидаемый гость в Римском и Бильдербергском клубе, Вас все хотят и слушают с придыханием.

Как такое возможно? Возможно, и это называется капитализм и глобализация, — власть, одним словом.


Всё больше людей со всё большей остротой ощущают изменения: в последние десятилетия с миром что-то произошло; что-то бесповоротно изменилось; знакомый мир почти исчез; наука об обществе изучает не столько сегодняшний мир, сколько – по инерции – мир вчерашний; гуманитарное и обществоведческое образование представляют студенту в большей мере картину того мира, который уже ушёл. Мир меняется быстрее, чем наука, в её нынешнем состоянии, способна это уловить.


В существующем глобализированном мире была создана такая организация, как Всемирная организация здравоохранения (ВОЗ), чтобы обеспечить сотрудничество между различными правительствами по глобальным вопросам, связанным со здоровьем. И сейчас вспышка COVID-19 грозит тотальной перегрузкой системы здравоохранения и мировой экономики.


Перед лицом такой пандемии, как эта, когда случаи коронавируса зарегистрированы в более чем 150 странах, подобные организации должны иметь правильную и точную информацию, чтобы максимально оперативно выбирать лучший вектор действий. И сейчас, как никогда ранее, зависимость от цифровых коммуникаций возрастает. Интернет почти мгновенно стал главным каналом для эффективного человеческого взаимодействия и основным способом работы, общения и поддержки друг друга.


Как заявил Юваль Харари в своей новой статье для журнала TIME: «Если краткосрочный карантин и впрямь нужен для приостановления распространения угрозы, то долгосрочная изоляция лишь приведет к экономическому коллапсу – не предоставив при этом никакой защиты против инфекционных заболеваний. Напротив: настоящий антидот от эпидемии не сегрегация, а кооперация». Это относится не только к социальному взаимодействию, но и к технологиям сотрудничества, которые позволили бы странам, организациям и отдельным лицам обмениваться большими объемами данных, чтобы они могли эффективно работать вместе в период кризиса. Однако в стесненных во времени ситуациях, когда происходит перенасыщение информацией, технологии и инфраструктуры, существующие в настоящее время, больше не отвечают нынешним требованиям. Они ограничены в таких областях, как полная совместимость, надежность и безопасность данных. В результате мы не понимаем того, что происходит на местном уровне, и, следовательно, мы не можем дать точные рекомендации на глобальном уровне.

Инновации и роль науки в здравоохранении


Как мы уже представили выше, Вы достигли всего, что можно было достичь в материальном смысле. Это означает, что любая инновация потенциально может стать угрозой, ведущей к потере Вашего статуса, не так ли?


Как Вы будете себя вести, Ваша жестокость? Как реагировать на инновации в данном случае?


Ответ хорошо описан у Томаса Куна в книге «Структура научных революций».

Однако, инновация также может стать источником роста, особенно, когда “старый хозяин” ушел и оставил “двери открытыми” для нового.


Недавний анализ Frost & Sullivan, Global Digital Health Outlook, 2020, представляет всестороннюю картину наиболее значительных изменений в областях, которые будут стимулировать рост и инновации во всем мире цифрового здравоохранения.

Он определяет основные точки данных в цифровом здоровье и влияние будущих этапов, прогнозируемых на этот год. Он охватывает области искусственного интеллекта (ИИ), блокчейн, кибербезопасность, цифровую терапию, управления здоровьем и благополучием сотрудников с помощью ИТ, дистанционное наблюдение за пациентами, теле медицину, femtech и аналитику данных.


Если говорить о блокчейне, например, то его потенциал заключается в обеспечении обмена надежной научной информацией.


Наука полностью должна вернуться к истинным понятиям научной этики и научной методологии, вновь должна служить интересам общества, быть свободной от политики и корпоративных манипуляций. Также существует необходимость в надежной экосистеме, в которой можно свободно управлять и обмениваться данными, поскольку это, в свою очередь, будет способствовать сотрудничеству и взаимодействию.

Такое взаимодействие станет возможным благодаря полной оцифровке медицинской документации, открывающей возможности, выходящие далеко за рамки простого обмена информацией. Что, если бы существовала управляемая частная разрешенная сеть, в которую ключевые заинтересованные стороны, такие как научно-исследовательские лаборатории и университеты, могли загружать данные? Общая цифровая инфраструктура и уровень приложений могут быть огромным преимуществом, поскольку это позволит больницам, органам государственного управления и частным компаниям, таким как страховые компании, эффективно сотрудничать и обмениваться решениями и знаниями. Такая передача мгновенных, актуальных и достоверных данных между медицинскими работниками во всем мире может, и принести пользу исследованиям и оптимизировать клинические испытания.

Цифровое здравоохранение

(eHealth, wireless health, mobile health, EHR, telehealth)


Цифровое здоровье можно попытаться определить, как применение данных для оказания медицинской помощи, используя вычислительные и телекоммуникационные технологии для поддержки бизнес-процессов, клинических процессов и управления данными пациентов. В этом определении изложены возможности для роста, которые повлияют на устоявшиеся организации, чтобы трансформировать свои бизнес-модели и побудить новых участников изменить способ оказания медицинской помощи.

Все заинтересованные стороны в области здравоохранения (пациенты, поставщики и фармацевты) получат выгоду, равно как и технологические компании, которые наращивают свои усилия по использованию новых возможностей на мировом рынке здравоохранения.


Раз мы все еще “крутим колесо” модели капитализма, поговорим и о деньгах.

Ожидается, что устойчивый переход отрасли здравоохранения к улучшению результатов лечения пациентов, сдерживанию затрат и оказанию помощи на основе стоимости приведет к тому, что объем мирового рынка цифрового здравоохранения превысит 504,4 млрд долларов США к 2025 году (в текущих условиях пандемии данная отметка может быть достигнута значительно ранее).

* согласно новому исследовательскому отчету Global Market Insights


При этом объем мировых затрат на здравоохранение ежегодно растет и уже превышает отметку в 10 трлн долл. США. Этот график экспоненциального роста будет основан на использовании повседневных технологий, таких как сенсоры смартфонов, аналитика данных и облачное хранилище, которые способствовали исследованиям в области цифрового здравоохранения. Традиционные бумажные модели заменяются решениями электронного сбора данных (EDC), которые помогают сократить растущие расходы на здравоохранение, расширяя возможности пациентов и граждан, а также поставщиков медицинских услуг в сборе и анализе данных в режиме реального времени. Рынок цифрового здравоохранения также получает значительный импульс от правительств, стремящихся снизить расходы на здравоохранение, которые несет государство, и это понятно.


Многие эксперты придерживаются мнения, что изменение статус-кво в здравоохранении окажет значительное влияние на оказание медицинской помощи в ближайшем будущем, когда цифровое здравоохранение позволит пациентам получить доступ к своему здоровью и получить помощь от экспертов, не прибегая к практическим специальным навыкам.


Выгоды для отрасли здравоохранения от “цифры”


Неопровержимо доказано, что ранняя диагностика заболеваний значительно снижает стоимость медицинского обслуживания, что является одним из основных факторов, обеспечивающих быстрый рост рынка цифрового здравоохранения.

Непрерывное отслеживание, мониторинг и анализ состояния здоровья в режиме реального времени обеспечивает улучшенное понимание состояния организма человека, и дает возможность очень раннего прогнозирования заболеваний. Такие изменения на индивидуальном уровне не просто устраняют системные затраты за счет уменьшения потребности в лечении, но и проводят к продлению жизни человека.


К примеру в Великобритании Национальная служба здравоохранения (NHS) ежегодно тратит почти 2 млрд фунтов стерлингов на неэффективное или дорогостоящее лечение, что часто является следствием позднего выявления заболеваний. Прогресс цифрового здравоохранения может способствовать снижению затрат на такие неэффективные методы лечения, а также уменьшению расходов, связанных с медицинскими услугами. Кроме этого, существует множество областей, в которых блокчейн, AI и другие технологии могут принести пользу. Например, управление клиническими данными, контроль поставок и расчет счетов за них, предупреждение заболеваний, проведение быстрых и качественных медицинских исследований, снижение расходов на выпуск фармацевтических препаратов и контроль их качества, возможность наиболее раннего прогнозирования диагнозов, персонализация медицины, лечение людей на расстоянии и др.

Надежность и безопасность данных


Важно не то, чем человек обладает или не обладает; важно то, что он боится потерять. И в данном контексте речь идет не только о самом здоровье человека, но о его медицинских данных. Индустрия здравоохранения обязательно должна обрабатывать и хранить колоссальный объем данных, но это представляет собой серьезную проблему с рисками, варьирующими от неправильного управления медицинскими записями до нарушений безопасности.


По мере роста рынка цифрового здравоохранения потребность в кибербезопасности также будет возрастать. Регуляторы в Соединенных Штатах и других странах будут налагать огромные штрафы и пени на тех поставщиков медицинских услуг, которые не должным образом будут защищать данные пациентов, нарушение которых может спровоцировать угрозу личной жизни пациента и данных безопасности в целом.


Получение доступа к записи о пациенте может быть очень трудоемким занятием, потенциально откладывая лечение и уход этого пациента. Это также может привести к неправильному управлению этими записями и, в худшем случае, к ошибочным диагностикам.


Нужно ли мировому сообществу и заинтересованным группам стремиться к децентрализации здравоохранения и переходу на распределенные базы данных?

Одно известно точно, для медицинских работников и больниц наличие надежной базы данных медицинских карт уменьшит риск ошибочного диагноза, что в конечном итоге приведет к оптимизации процесса лечения.


Будущие возможности


Рост пожилого населения в таких странах, как США, Китай, Япония, Индия, ОАЭ и остальном мире, вызывает огромный спрос на новые открытия для цифрового здравоохранения, таких как телемедицина, чат-боты, мобильное здравоохранение и искусственный интеллект. Согласно прогнозам ООН, к 2050 году 22 % населения Земли будет пенсионерами, а в развитых странах на каждого работающего гражданина будет приходиться по пенсионеру.


Это всё в сочетании с ожидаемой нехваткой врачей и медицинского персонала заставит всех участников отрасли принять “цифру” в качестве основы для следующего поколения доступа к пациентам, для принятия клинических решений, управления рабочими процессами и наблюдением за здоровьем населения.


Чтобы получить конкурентное преимущество, организации будут стремиться использовать возможности роста путем:

  • обеспечения присутствия опытной ИТ-организации, которая может управлять сочетанием внутренней и облачной инфраструктуры, платформ и сервисов;

  • развития экосистемы компаний, которые вносят вклад в выгодное ценностное предложение для всех заинтересованных сторон;

  • выделения значительных ресурсов для кибербезопасности;

  • предложения очистки и обработки данных для оптимального использования аналитики больших данных, стимулируемой ожидаемым ростом генерируемых данных о состоянии здоровья пациента от удаленного мониторинга;

  • предоставления комбинации устройств, платформ и решений для управления данными и медицинскими услугами.

На мой взгляд масштабная технологическая трансформация здравоохранения должна идти минимум по пяти основным направлениям:

  1. Обеспечение безопасности данных и систем.

  2. Создание новых платформ и экосистем.

  3. Развитие организаций на основе данных и алгоритмов.

  4. Обеспечение надежности и эффективности.

  5. Усиление инфраструктуры инноваций.

Построение мощных, надежных и гибких технологических платформ, которые смогут обрабатывать большие объемы данных за короткое время, и перевод на них всех медицинских сервисов является началом построения глобальной совместной экосистемы здравоохранения.


Я осознаю, что человечество находится на пути этих трансформаций, и создание подобной глобальной экосистемы здравоохранения, с помощью современных технологии, требует времени, но это решит многие важные проблемы и устранит угрозы, связанные со здоровьем в будущем.

Не смех продлевает жизнь, а роботы.

Об Авторе


Анна Бондаренко - амбассадор американской технологической компании Suntri inc., серийный предприниматель и практический специалист по развитию бизнеса, которая доказала способность применять новые идеи, изобретательность и инновации, чтобы вывести компании, некоммерческие организации и частных лиц на новый уровень, преодолеть препятствия и создать конкурентное преимущество. Анна имеет успешный опыт управления проектами в Италии, Германии, Нидерландах, Франции и Китае.


Профессиональный музыкант, создатель онлайн платформы для всех музыкантов и любителей музыки по защите авторских прав и монетизации интеллектуальных активов - Suntri Music.


В рамках мирового кризиса и пандемии COVID-19 на данный момент применяет свой организаторский опыт, связи в технологическом мире и творчество для перевода системы здравоохранения на «цифровые рельсы», повышая эффективность медицинского обслуживания и всей индустрии здравоохранения, чтобы сделать ее доступной для каждого человека в Украине и во всем мире.


Глава представительства британской технологической компании в секторе здравоохранения, которая создаёт Единую Электронную Медицинскую Карту Личного Контроля - Dr. Umka


Просмотров: 56

Пандемія через новий вірус Covid-19 докорінно змінила наше буденне життя. 900 мільйонів людей були змушені залишитись вдома і не виходити на вулицю без потреби. Щоб не зашкодити здоров'ю людей та не ввести держави у швидку тотальну економічну кризу, було знайдено рішення у дистанційній роботі. Це не було щось зовсім новим, уже багато корпорацій та компаній мали дистанційних працівників через те, що це суттєво заощаджує кошти та час. Навіть вже наші державні органи, наприклад Кабінет Міністрів України, почали практикувати онлайн-зустрічі через Zoom. Начебто, рішення знайшли, тому треба, не гаючи часу, приступати до застосування подібної практики по усій Україні. Проте знову ми знаходимо дуже важливі та спочатку непомітні нюанси, котрі фактично паралізують вже наявні інноваційні процеси в регіонах нашої держави.

30 березня 2020 року приймається Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)". Це досить великий закон із поправками до багатьох сфер, але про нього оприлюднили невелику кількість інформації. Проте, якщо прочитати його повністю, може виникнути багато питань. Особливо турбує невеликий, але вкрай важливий абзац стосовно дистанційної роботи органів державної влади. Ось текст поправки:


Що це означає? Цією поправкою забороняється проводити онлайн-конференції та онлайн-голосування органів місцевої влади, якщо питання не є критичним. Результатом може бути дестабілізація роботи всіх органів місцевої влади, тому що невідомо хто та як буде вирішувати, що питання є невідкладним. Фактично, це майже заборона на проведення усіх онлайн-засідань та голосувань. Також це вкрай негативно вплине на ефективність праці держслужбовців. Дистанційне засідання можна зібрати за пару хвилин, швидко розв'язати питання та почати діяти. До речі, у цьому ж законі гальмується і швидкість зібрання засідань, бо за новими змінами — не можна провести онлайн-засідання, якщо не сповістив усіх учасників за 24 години. Чи можна зараз гаяти час, коли світом несеться пандемія? Чи коли Україна має колосальні наслідки від пожеж? Чи чекати засідання, коли горять села? 24 години можуть дуже дорого коштувати українцям. І останнє, а як же нашуміла діджиталізація країни, чи вона тільки для обраних?

Майже увесь світ зараз переходить до дистанційної роботи. 17 березня іспанський парламент за одну хвилину ратифікував приєднання Північної Македонії до НАТО за допомогою онлайн голосування. Щоб проголосувати, депутатам потрібно було вести свій пароль та залишити свій цифровий підпис. Латвійський Сейм вже заявив, що переходить до онлайн-засідань. Не відстають і грузинські парламентарі. Вони вирішили не зволікати та доручили розробити ініціативу, яка дозволить проводити онлайн-засідання та голосування. Міжнародні організації також не стали осторонь відеоконференцій. ООН, Рада Європи, ОБСЄ, ЄС масово переходять на дистанційний режим роботи. Світовий банк і МВФ заявили, що 17-19 квітня вперше в історії провели весняні зустрічі "в Інтернеті".


Одна з перших зустрічей представників Дніпровської ОДА у відеосервісі Zoom

Ми бачимо багато прикладів з інших країн, котрі вже працюють дистанційно. У нас також є досить успішні кейси організації роботи онлайн. Передовим містом в онлайнізації стало Дніпро. Ще до карантину, у жовтні 2019 року, Дніпровська ОДА разом з представниками порталу iGov почали втілювати програму eDniproODA. Першою новацією стало запровадження онлайн-конференцій через Zoom. Відтоді, держслужбовці можуть швидко і з будь-якої точки світу розв'язувати нагальні питання. Коли настав карантин, Дніпро знов першим почало змінюватись. У березні Дніпровська місцева рада вперше в Україні провела онлайн-засідання та голосування через Zoom.13 квітня Дніпровський окружний адмінсуд провів перше в країні онлайн-слухання через Zoom між ТОВ "Трансформ Енерджі" та київською митницею Держмитслужби. Зараз на сайті суду можна подати електронне звернення громадян та подивитись розклад найближчих онлайн-слухань. Взагалі, Дніпро — перше місто в Україні, яке на своєму прикладі показало, як можна швидко та ефективно налаштувати працю будь-яких державних органів.


Перше онлайн-голосування в Україні (Дніпровська міська рада)

Ще один яскравий український приклад, 21 квітня відбулась Zoom-конференція профільного комітету ВРУ щодо внесення поправок до, так званого, "антіколомойскому закону". Окрім депутатів, участь взяли представники зацікавлених сторін — наприклад, Нацбанку, Фонду гарантування вкладів, Міністерства юстиції (в одній частині учать взять сам міністр — Денис Малюська).

Онлайнізація торкнулась не тільки політичної сфери. Зараз ми маємо загальноукраїнську онлайн-школу, усі ВУЗи стали дистанційними та навіть з’явиться церква у смартфоні! УПЦ планує запустити власний мобільний додаток "Моя Церква”. Верховний архієпископ Святослав (Шевчук), в інтерв’ю для Liga.net, зазначив, що у них тепер є “ZOOMні дні”: “Це дні, коли ми годинами безперервно сидимо, спілкуючись зі священниками, а священники своєю чергою — з людьми. Цього ZOOM-контакту усі чекають з великим нетерпінням”. До речі, у квітні 2020 року кожен день Zoom користуються 300 мільйонів осіб.


Зустріч Кабінету Міністрів Великобританії у Zoom-конференції

Ми бачимо, що світ не зупиняється! Усі почали пристосовуватись до нових реалій. То чому в України так нахабно та нишком хтось намагається дестабілізувати роботу органів місцевої влади? Чому ми маємо подвійні стандарти: за місяць приймається закон, котрий обмежує онлайн-конференції, та з’являються паспорти громадян в додатку Дія? Одним дають можливість рухати нашу країну до діджиталізації, а іншим — перешкоджають у їх починаннях. Дуже багато питань щодо нового закону та ситуації загалом, але, на жаль, відповідей та пояснень ми не чуємо.



Просмотров: 274


За останні півроку було дуже багато сказано про електронний уряд, діджіталізацію України, державу в смартфоні і ось це ось усе. Кажуть звідусіль - з екранів телевізорів, смартфонів, в блогах, інтерв'ю, офіційних промовах в ООН і ще з тисячі інших джерел. Кажуть красиво, переконливо, показують презентації, освоєння бюджетів, головні сторінки розроблених сайтів і десятки лого партнерів. Сучасні реформи у всій красі і величі! Правда ж?


Ну, майже...


Давайте перенесемося з теорії в реальність і подивимося, що дійсно було зроблено за останні 5 років в сфері діджіталізаціі. Фактично, піонером у цій галузі стала команда Дмитра Дубілета і Володимира Білявцева з сервісом iGov (https://igov.gov.ua). Сервіс створювався в муках і суперечках, в нескінченній боротьбі з внутрішніми інструкціями та відсутністю доступу до ключових даних. Але він був нарешті створений, відкритий і працює. Так, є косяки і незадоволені, як в будь-якому проекті, є над чим працювати і допрацьовувати, але заявлені функції проект виконує. Через декілька років, коли сервіси та бази даних були обкатані, основні баги виловлені і всі юзер-тести завершені, стало зрозуміло, що подібна електронна система цілком життєздатна і навіть має всі шанси замістити фізичну присутність держслужбовця (цього буквально вимагає Business Process Model and Notation, детальніше - тут BPMN 2.0). Це означає - оптимізація витрат для держави, зручність для людей, скорочення корупції. Поки що все добре.


Єдиною шорсткістю було те, що iGov був запущений і спочатку обкатаний на Дніпропетровщині. Київ, столиця і "центр всього і всіх", почав відставати. На допомогу прийшли все ті ж розробники iGov і запропонували команді проекту Kyiv Smart City частину готового працюючого коду. Мовляв, ось вам подарунок від колег, користуйтеся, радійте, розвивайте електронну демократію в країні. І ось тут починається найцікавіше. Уважно стежте за рухами.


Помах чарівної палички - з'являється офіційні портал Києва https://kyivcity.gov.ua/, наповнюється інормацією та каркасом для раздмещенія міських послуг.


Ефектне па - сайт проводить ребрендинг, новий дизайн, афішуються нові послуги.


Поворот на підборах - проект отримує гроші на розвиток від "Центру Розвитку Інновацій" при НаУКМА, яким керує, не проти ночі буде згаданий, Сергій Лобойко.


Зворотнє сальто в стрибку і фінальне пліє - пройшло п'ять років, сайт заповнений інформацією про послуги, тарифи, міські служби та навіть новинами. І ... всі сервіси працюють в тестовому режимі. (Перевіряти тут https://poslugy.kyivcity.gov.ua/) Натиснув навмання на будь-яку послугу (я їх переклікала штук 6) сайт повідомляє, що розділ в процесі наповнення.


Серйозно? За п'ять років, з практично безлімітним фінансуванням від міської та державної адміністрації, з усім балтом, знайомствами, публічним та закулісним схваленням від Президента України та всіх пов'язаних міністерств і відомств, - за п'ять років обзавестися красивим логотипом, презентацією та купою грамот? Без реального продукту, тільки на одному піарі і красивих піщаних замках. Так, для цього дійсно потрібен не аби який талант, бульдожа хватка і лисяча хитрість - п'ять років сидіти на максимальному бюджеті, під пильним поглядом соцмереж, і зробити рівно ні-чо-го.


Хочу відзначити, що з головної сторінки сайту потрапити на розділ з послугами не так просто. Авторка копалася на сайті хвилин п'ятнадцять і не знайшла нічого, крім інформаційних брошур, звернень та інструкцій. Довелося скористатися всезнаючим Googl'ем.


Це був один приклад красивого танцю з бюджетними грошима. Можна навести ще кілька в різних містах і з різними обсягами, але часу мало, а матеріалу багато. Так що поїхали далі.


Якщо дістатися до футтера сайту Kyiv Smart City, то знайдете його розробника - компанію Kitsoft. Така ж сама назва фігурує під всіма послугами і пов'язаними сайтами. В принципі, нічого поганого в єдиному розробника немає, це лише спрощує і здешевлює роботу. Тільки чи дійсно Kitsoft розробляла зазначені проекти? На сайті компанії в розділі "Проекти" https://www.kitsoft.kiev.ua/portfolio/ досить багато сайтів міністерств, відомств і державних послуг. Тільки один нюанс - більшість з них носить суто інформаційний характер, на них не можна оформити заявку, отримати послуги в електронному вигляді і в принципі скористатися тим, що ми називаємо "електронним державою".


Дивимось далі. Основний конкурент Kitsoft - компанія FDI. На головній сторінці їх сайту вказано, що вони розробляють системи Smart City. На цьому місці у авторки виникло маленьке питання: чому саму систему розробляє одна компанія, а на сайті з кінцевим результатом вказана інша? Друге питання до аудиторії: ось тут https://fdi.ua/#products фігурує дуже багато цікавих задумок і функцій, але особисто я ні разу не стикалася з їх реалізацією. Якщо ви бачили продукцію компанії FDI в справі, тестували її або працювали з нею, - поділіться в коментарях, як воно. Наскільки ефективно? Чи всі працює, як заявлено? Чи працює взагалі?


Питання наступне - як так виходить, що два конкурента допрацьовують продукт один за одним, акуратно діляться одним і тим же джерелом фінансування і використовують досить немаленький обсяг бюджетних грошей на гучний піар і "розділ в процесі наповнення"?Ще трохи про бюджет. Зараз в стінах Верховної Ради йде активне обговорення бюджету на наступний рік. Тут можна знайти стенограму засідання Комітету з питань цифрової трансформації, а всередині - дуже цікаву пропозицію.




Фактично - збільшити сумарний бюджет в п'ять разів. На таке собі винаходження велосипеда, коли вже є готове рішення, яке залишилось тільки інтегрувати та навчити ним користуватися. На що підуть гроші? На чергову піар-кампанію або все-таки на реальні проекти або хоча б модернізацію вже діючих і дуже старих сервісів? Хто і як буде доглядати за виконанням тендерів, техзавдання і дотриманням термінів? Як будуть відбиратися виконавці? На жаль, поки що це питання без відповідей.


Для довідки: 28 вересня відбулася презентація Міністерства цифровий трансформації України і бренду для держави в смартфоні. Вартість розробки бренду зі скромною назвою "Дія" склала кілька сотень тисяч доларів (виконавці - приватні агентства Fedoriv і Spiilka Design Buro, дані AIN.ua). Гроші, правда, заплатила не українська держава, а фонд Східна Європа в рамках програми EGAP. Мені здається, це все, що потрібно знати про розумність витрачання коштів.


P.S. Чому стаття названа "Як, стоячи поруч із злодієм, не потрапити під роздачу"? Тому що авторка має саме пряме відношення до проекту "Електронна Коаліція України", який знаходиться в безпосередній близькості від всіх зазначених в статті персон, дій і продуктів. І ми практично не піаримося. Кажу це як PR-менеджер проекту. Тому що нам просто ніколи - ми працюємо, як безсмертні поні, щоб запустити всі заявлені проекти, функції і послуги у строк і без летальних глюків.


Не завжди той, хто рекламується голосніше і яскравіше за всіх, робить найкращий продукт. Іноді він або вона просто якісно і ефективно спускають в трубу бюджетні кошти. Пам'ятайте про це, коли наступного разу побачите яскраву презентацію без демонстрації готового і вже відтестувати продукту.


Завжди ваша,

PR-менеджер eCoalition-UA

Міла Лернер

Просмотров: 151

НЕ ПОЛІТИЧНА ОРГАНІЗАЦІЯ

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії
Creative Commons Attribution 4.0 International